Забудь меня. Маргарита Метелецкая

               http://www.stihi.ru/2009/08/08/2920

Забудь  меня… Так просто забывать
Всё то, что помнит тёмный милый дворик.
Ту девушку теперь ласкают зори
И падают с небес, чтоб целовать.

Забудь меня. У вечности в полоне
Ветрила неба трепетно звучат
В аллегро темпе. Звуки шелестят,
Как проповедь читают на амвоне.

Забудь… забудь. Вот фото из альбома –
Ужель то я под вишнею стою
С беседкой рядом? Нет, не узнаю…
Но памятью я в прошлое ведома…

Забудь навек пречистый «Аллилуйя»,
Что звонко пела девушка-весна,
Трава густая как стелилась нам…
Но память вновь мой образ нарисует…

И я забыла. Иль так к месту рос
И цвёл в том дворике подсолнух дивный,
Иль всё приснилось сказкою наивной,
Забытый Ангел  что с небес принёс?

Оригинал

Забудь мене...Так просто забувать
Ту дівчину у темному надворі,
Яку й тепер пестливо гладять зорі
І з неба падають, аби поцілувать...

Забудь мене...У вічному полоні
Вітрила неба збуджено тремтять
В алегро темпі. Звуки шелестять,
Мов проповідь читають на амвоні...

Забудь..., забудь...Це фото із альбому -
Хіба це я під вишнею стою
Біля альтанки? Ні, не впізнаю,
Примушую впізнати підсвідомо...

Забудь навік врочисте "Алілуя!",
Яке співала дівчинка-весна,
Забудь, як нам стелилась рунь рясна,
Бо пам'ять знов мій образ намалює...

І я забула. Чи доречно цвів
У дивному надворі дивний сонях,
Чи справді снилась казка у долонях
Яку забутий Ангел з неба звів?