СЕЛО МОЄ
Село моє – Княжичи чорноброві,
Що стелиться між ораних ланів.
Приснилось знов: малим пасу корови
Та в Ірпені рибалю окунів.
Село моє, я закохався в тебе,
Як кажуть: до безтями, до кінця!..
До тебе лину, як птахи до неба,
Зове мене свята обитель ця.
Ірпінь тебе по-братські обіймає,
Тече ліниво вужем до Дніпра,
А в лісі соловейко не втихає.
(Малий віщун травневого тепла)
І облітає вишня білим цвітом,
Неначе знову віхола мела,
А я травневим сонечком зігрітий,
Що променем торкнулося села…
28.09.2010р.
СЕЛО МО
© Copyright: Сергей Кононенко, 2011
Свидетельство о публикации №111022208635
Свидетельство о публикации №111022208635
Рецензии