КУЗНЯ
Раніше тут кузня була,
Ліворуч була пилорама.
Щоденно дзижчала й гула.
(Проста циркулярна програма)
За кузнею груша стара,
Та дичка – терпка але рідна,
А далі висока гора
Снарядами вибита плідно.
Та ні… То не кузня була,
А дідова прибрана хата,
Де людям хватало тепла.
(Тепла не бува забагато)
Та дід мій старенький пішов
До Бога святими дворами.
Я кинувся, та не знайшов,
Ні кузні, а ні пилорами.
Лишень порозбитеє скло
Хрустить під моїми ногами.
Немов би топчу я добро,
А зло розквіта бур’янами.
І зараз на місці святім
Бур’ян та колючая свита,
А як я в дитинстві хотів
Тим вогнищем бути зігрітим.
Та кузня пішла в небуття…
Її розгребли наче кури.
Кругом колоситься сміття.
(Відлуння людської культури)
А ввечері стихне усе,
І ніч простягне покривало.
Мене знов в дитинство несе
Посмикать старе піддувало…
Червень 2010р.
Кузня
© Copyright: Сергей Кононенко, 2011
Свидетельство о публикации №111022208610
Свидетельство о публикации №111022208610
Рецензии