Я не того польоту птиця,
Щоб давати людям поради,
Бо мені чисте поле сниться
Та ще про добро балади.
Хто я – кволе зерно в тім полі,
Чи зросте, чи зламає вітер…
Так, знайомий верби й тополі,
Так, закоханий в тепле літо.
Я не того польоту птаха,
Щоб вершити чи танком перти.
В мене ж в’язанка, не папаха,
Хоч жупан, тільки весь потертий.
Ні, не гріє той сонм дублянок,
Він гіркий ніби дьоготь в ложці.
Піду, краще, в поле гляну,
Заспіваю пісню волошці…
21.02.2011р.
Я не того польоту птиця
© Copyright: Сергей Кононенко, 2011
Свидетельство о публикации №111022108307
Свидетельство о публикации №111022108307
Рецензии