Я дивлюсь в твої очі,
Намагаюсь побачить тебе.
Тебе,любого, я серед ночі
Силой відьми горну до себе.
Я так хочу бути з тобою!
Хочу лагідно пісні співать,
Коханою бути та бути собою,
А не відьомськи все чаклувать.
Але ти любиш тільки її.
Поряд з нею я просто нікчема.
Тож навіщо тут стільки"води"?
Розкажи... я піду - не проблема.
Все набридло! Що сила, що чари.
Не кохаєш мене... хоч і поруч.
Я залишусь у виді примари,
На столі покладучорний ключ.
То є символ свободи солдатів.
Не зважай на кохання моє.
Тільки знай: серед всіх кандидатів
Я - дурепа, обрала тебе...
А тепер духом чорної діви
Буду поряд. Покорна, сумна.
І на світі нема тої сили,
Щоб та рана колись зажила.
Погляд
© Copyright: Маринич Виктория, 2011
Свидетельство о публикации №111022102688
Свидетельство о публикации №111022102688
Рецензии