людина горда,чесна,навіть більше,
не продається і не продає,
на захист неповинного стає
і робить речення розповідне окличним.
вона завжди іде кудись навкруг
аби побачити усю красу світОву,
аби зустріти серденько ранкове,
аби знайти хто з друзів справжній друг.
людина прагне,всеж-таки,на волю,
щоб,як та птаха,мігти жить,
щоб ніччю більш ніколи не входить,
щоб вміти поруч знАйти свою долю.
людина,що ніколи не предасть.
що за життя тобі не скаже лиха,
що не засудить,а промовить тихо:
"ми маєм те,що Бог нам дасть".
людина,що всі гори й тучі
своєю силою роздніме навкруги.
щоб більш ніхто:ні зло,ні вороги,
ніхто!..ніхто близьких не мучав.
людина...так гордо звучить...
але не кожен та людина є...
на жаль.та дехто з них стає
людиною,доки не кінчив жить.
людина
© Copyright: Стюша Ситникова, 2011
Свидетельство о публикации №111022009696
Свидетельство о публикации №111022009696
Рецензии