Убивця надiй
І ти – зневірившись в собі втрачала сили,
А я дивився на все це і тихо радів,
Я знаю що я вбиця чужих надій.
Ти намагалась здихатись мене і піти,
Але тримав тебе міцно і знову тихо радів,
Що залишалася поряд вже сотні годин,
І впевненність зі мною, зовсім як ти!
Ще пройде років з сотню чи дві,
І нас не стане, принаймні тут – на ЗЕМЛІ!
А там, не небі, де зустріч світів,
Ми будем разом – як я того і хотів.
І ти не згадаєш що я накоїв раніше,
Життя ще попереду, і воно буде ліпшим.
І я подарую тобі зливу дивних слів,
Ти згадаєш усе, окрім власних мрій.
16-17.02.11.
Свидетельство о публикации №111022007778
Мого розуміння української мови достатньо, щоб це зрозуміти. Вибачте, не вразило. Стих шорсткий. Розмір гуляє. Рими приблизні. Багатство і співучість української мови заслуговує більшого.
Тамара Кошевая 12.09.2011 15:53 Заявить о нарушении
але читати- щоб прочитати, без цілі розуміння, марна справа.
вам бажаю розуміння та цілеспрямованності у діях.
з повагою...
Евгений Бережной 12.09.2011 19:27 Заявить о нарушении