Смуток срiбного серця

Якби я могла випити до денця
Смуток срібного серця!
Якби то був навіть отруйний трунок,
Взяла б його, мов дарунок...
Щоб в серці срібнім оселився птах щастя,
Не шкода головою накласти!

...Якби я могла дарувать розраду,
З очей Твоїх сніг би не падав...

Гордий і сильний, сріблосердий друже!
Скоріше від смутку одужуй!


Рецензии