Слово для критика
Не берися за учителя
Пиши як що бажаєш...
Ти маєш слово,
комусь його пошли --
Чужого, не подолаєш!..
Думку писменника
ти й не згадаєш...
Він не є писар буття.
Він мрії має
котрих ти й не гадаєш.
В зимі ти бачив сонце
коли воно запалювало
маленкий снопик льна?
Таке поетове письмо --
Свободу сіє як зерно...
Та й дух літає --
так високо, як може розум.
Та й голова, як научилася
дивитися -- навкруги світа.
Бачити завжди:
Гіганта шлунок чи ясного літа.
А шлунок бунтує часами
й так дуже, як довжина літа...
Гіркота йому раду дає лиш
так само як слово поета.
Слово для критика
© Copyright: Микола Щома, 2011
Свидетельство о публикации №111022011352
Свидетельство о публикации №111022011352
Рецензии