Розбивалася на уламки,
Розліталася в різні боки,
Посілялася в старі замки,
Щоб сховатись від тебе поки.
Постелила тобі в підніжжя
Ковдру ніжності і любові.
Та ставала на роздоріжжя,
Знов шукала шляхи казкові!
Покохала тебе душею,
Поглинала,та й до клітинки,
Не бажала бути твоєю,
Лише країлась на половинки.
Залишила для тебе спокій,
І плекала,як небо зорі.
Не лишайся ти тільки самотній,
Бо ти вартий іної долі...
Не лишайся
© Copyright: Кира Артемьева, 2011
Свидетельство о публикации №111021900335
Свидетельство о публикации №111021900335
Рецензии