неозміївшись розум заґради пряде
неоддавшись в знаки, воїн воїнство жне
і від ковких звіюк, і од вострих мечів
іржавіє душа орачів і синів
пооставлено в прю, і пішло літувать
із розхрестя доріг, у захрестя палат
заховалось собі в самовідь хробаків
і не юнко й не - мать, і не змій і не Див…
не диво
© Copyright: Иван Славко, 2011
Свидетельство о публикации №111021709812
Свидетельство о публикации №111021709812
Рецензии