Купальськi вiнки

Плела вінок
                і кидала у воду.
Дивилась у вінку
                на чисту вроду
І думала:
                а хто її помітить?
Кому вона,
       як зіронька,
                засвітить?
Хтось помічав,
                вінок піймать старався ,
Вінок у руки
                не давався
І плив все далі,
                далі,
                далі...
Дівчина плакала в печалі,
І бігла за вінком,
                просила:
"Хай же хтось піймає!"
І хтось
              вінок той доганяє.
Та,мабуть,
               не зустрівсь
                вінок дівочий
Із тим,єдиним,
                кого серце хоче.
Віночок в'яне
                у руках нелюбих,
І зірка гасне,
                замовкають солов'ї...
І якось на зорі
До золотого броду
Дівчина йде,
                плете вінок
                і кидає у воду...



Пливуть,
                пливуть вінки,
Шукаючи кохання
                крізь віки.