Желе з медуз
Треться пара під тихий блюз.
Кучерява вона, як пудель,
Він козирний, неначе туз.
В неї погляд – вологий грудень,
В нього – мовби желе з медуз.
Хоч від нього її й не нудить,
Та сприймає його як флюс.
Він би з’їв її серце-струдель,
Та оближе лишень гарбуз.
Гаманець лід душі не збудить,
Не підніме кохання в плюс.
Мов приманка, жіночі груди
В декольте витікають шлюз,
Ніч для неї – звичайний будень,
Тільки тіл, а не душ, союз…
2011
Свидетельство о публикации №111021710596