Обертається куля блакитна:
Двійко дітей, ялинка;
Ніч ясна – зорі видно;
Криги дзвінка скоринка –
Ковзанка новорічна…
Двоє – в обіймах ночі…
…Шлях підхоплює вічний
Кулю, і та охоче
Лине в майбутнє. І діти
Не вільні плин часу спинити…
…Криги підступна скоринка –
Ожеледь на дорозі.
Люди тягнуть ялинки
По домівках. ВОНИ на розі
Стрінуться необачно,
Несподівано, безпідставно…
Серце закалатає лячно
У когось із дітей нещодавніх…
…Та інший (чи інша) цього
Помітити не захоче:
Проліг вже занадто довгий
Шлях від різдвяної ночі…
…Назавжди дітей ті двійко
Лишаться на синій кулі,
Що прикрашає ялинку, -
Завмерле і мертве минуле…
Ялинкова кулька
© Copyright: Наталка Змиивна, 2011
Свидетельство о публикации №111021600176
Свидетельство о публикации №111021600176
Рецензии