Безоднi криниця
Мов око застигле в повітрі
Мати бездітна
Ловить коників
У любистку
Так випрошують гілку
У яблуні
Так змія замерзає
У камені
Так сміються
Над
Білими квітами
Засинаючи
В теплій
Печі
14–28. XI. 1997 р.
Свидетельство о публикации №111021509529