ПАМ’ЯТЬ
Згасне думка про те,
Що покрала війна,
Що хатини та долі палила.
Завірюхою пам’ять чиюсь замина,
І зрівняється з полем могила.
Може й справді
Страшної війни не було,
Скажуть нам, як відріжуть нащадки;
Бо уже у солдата в вушах відгуло,
Може видумка – доти і танки.
Може скажуть,
Що Київ і Брест не горів,
Не було в Ленінграді блокади,
Може скажуть,
Не плакав від зрадників Львів,
Може нам спростувати паради.
Може й справді
Не було страшної війни,
Може й справді Хатинь незгоріла.
Може казка усе те про концтабори,
І душа у вдови не боліла.
Та дев’ятого травня
Тюльпани рясні,
«З Перемогою!» - щирі плакати.
На яву все було, а не як у вісні,
І ми будемо це пам’ятати!
19.12.08 р.
(свт. Миколая Чудотворця)
ПАМ ЯТЬ
© Copyright: Сергей Кононенко, 2011
Свидетельство о публикации №111021509486
Свидетельство о публикации №111021509486
Рецензии