Солодкий стогін. Хитавиця.
Пливем в розбурханій ріці.
І неземна твоя криниця
Земні пускає корінці.
Весь переповнений тобою
Віншую скриком новий злет!
І почуттям нема відбою -
Нестримним, гострим, як стилет.
А первозданність і космічність
І вільглих, і гарячих тіл
Народжує буденну вічність,
Де трави й зорі золоті.
Де ми з тобою в хитавиці,
Де тануть ночі і літа,
Де хміль любовної живиці
Над світом трепетно зліта.
Солодкий стог н. хитавиця...
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2011
Свидетельство о публикации №111021504418
Свидетельство о публикации №111021504418
Рецензии