Веточка Вишни. Нежное
Ты слышишь ли хрустальный капли звон,
Что на цветок уснувший пала светом?
А видишь в небе жемчуг ясных звёзд
Сквозь пелену нежнейшего рассвета?
А видишь, как душа к душе всё льнёт,
Как лепестки пчелу ласкают нежно?
Как ветки в пруд Вселенной окунёт
Вишневый сад весною белоснежный?
Как с небом Вечность, слышишь, говорит,
Как там стихи рождаются, воркуют?
Глянь, на ресницах нежность как дрожит,
Когда тебя, любимый, я целую…
***
Нiжне
Чи чуєш кришталевий дзвін краплини,
Що падає вночі на сплячу квітку?
Чи бачиш в небі ясних зір перлини
Крізь сніжно-білу пелену досвітку?
А бачиш, як душі душа торкає,
Як пелюстки метелик пестить ніжно?
І як гілки у Всесвіт простягає
Сад навесні вишневий білосніжний?
Чи чуєш, як говорить з небом Вічність,
Як там вірші народжуються, чуєш?
Чи бачиш,як тремтить на віях ніжність,
Коли тебе, коханий, я цілую?
Свидетельство о публикации №111021510393
Анна Дудка 23.02.2011 09:19 Заявить о нарушении