Мій прадід десь лежить в землі чужій,
Тому так важко, плач в душі моїй.
Чому додому він не повернеться
І весело доньці не посміхнеться?
Тому, що на війні загинув він.
Літа рахує, гірко плаче дзвін.
Мені так сумно..це її вина..
Війна! Війна!Війна!Війна!
Але живий він в пам’яті доньки,
Життя його продовжу навіки.
Мiй прадiд
© Copyright: Даръя Дацишина, 2011
Свидетельство о публикации №111021306792
Свидетельство о публикации №111021306792
Рецензии