Вечiр

В око загнано останню надію
Вона як скалка стримить із твого погляду
Як скалка за все зачіпається й коле
З кожним порухом годинникового коліщатка
Ти сліпнеш пінишся і скипаєш
Цим і завершується спасіння
Спів переходить у райдугу

VI. 1997 р.


Рецензии