Дзвонять дзвони
Пісня з душі лине
І над долею моєю
Темна хмара гине.
Розквіта душа як квітка
З зорями говорить
Наче легка хмара влітку
Яку вітер гонить.
Наче море те широке
Що барвами грає
Наче небо те високе
Що все завжди знає.
Дзвонять дзвони - передзвони
Над моєю долею
І душа моя назавжди
Покохалась з волею.
І співає вона пісню
Що летить до неба
Бо душі вже в грудях тісно
Їй літати треба.
Бо душі вже в грудях тісно
Їй кохати треба
Бо послав нам Бог, як звісно
Частинку від себе.
Бо послав нам Бог кохання
Віру і Надію
А за ними ще натхнення
Що творить людину.
Свидетельство о публикации №111021304689