Дзвонять дзвони

Дзвонять дзвони над землею
Пісня з душі лине
І над долею моєю
Темна хмара гине.

Розквіта душа як квітка
З зорями говорить
Наче легка хмара влітку
Яку вітер гонить.

Наче море те широке
Що барвами грає
Наче небо те високе
Що все завжди знає.

Дзвонять дзвони - передзвони
Над моєю долею
І душа моя назавжди
Покохалась з волею.

І співає вона  пісню
Що летить до неба
Бо душі вже в грудях тісно
Їй літати треба.

Бо душі вже в грудях тісно
Їй кохати треба
Бо послав нам Бог, як звісно
Частинку від себе.

Бо послав нам Бог кохання
Віру і Надію
А за ними ще натхнення
Що творить людину.


Рецензии