...Мов суниці гнилі,
хмари в сіро-червоному небі.
Як на списі бунчук,
з димаря простягається дим.
Вітер ріже ножем,
із дерев витискаючи скрегіт,
І летить вдалину.
Всі дороги ведуть-бо у Рим.
А сніжинки з небес –
ескалаторна стрічка у вічність,
Та пробігти по них
зможе лиш безтілесна душа.
Тож діра у землі
дух скеровує в напрямку вірнім,
І хурделиці кінь
із померлою в путь вируша.
Наче бронзовий щит,
сяє чистий пісок у могилі.
А священик сумний
незворотно веде літію.
Ми, забувши лихе,
пригадаємо усмішку милу.
Впала грудка землі.
То є крапка земному життю...
День прощання. Крапка
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111021304500
Свидетельство о публикации №111021304500
Рецензии
суниці в попелі - безнадія життя..
світла пам`ять..моє співчуття..
наталя
Венжега 13.02.2011 20:33 • Заявить о нарушении
світла пам`ять..моє співчуття..
наталя
Венжега 13.02.2011 20:33 • Заявить о нарушении
Доброго вечора, шановна Наталю!
Дякую!
З повагою...
Александр Зубрий 13.02.2011 22:23 Заявить о нарушении
Дякую!
З повагою...
Александр Зубрий 13.02.2011 22:23 Заявить о нарушении