Та по суті ж війна не скінчилась,
Ще триває блокада міст,
Моїх скоростиглих радостей.
А мій вимираючий ліс
Вже встиг опасти суцвіттям
Примружених мрій та чекань
До ваших кишень мізерних,
У вашу мозкову твань.
Повз ваші ґратовані вікна,
До ваших вельможних ніг
Я падаю стрімко донизу,
Сльозою в чужий поріг.
Та руки зрослися з землею
Так, що не вийти вже з гри,
Я лезом лечу крізь аорту,
У простір вриваються сни…
24. III.–14. IV. 1997 р.
Та по сутi ж вiйна не скiнчилась...
© Copyright: Роман Фещенко, 2011
Свидетельство о публикации №111021300001
Свидетельство о публикации №111021300001
Рецензии