Врятуй мене Боже
Врятуй мене Віро
Я більше не можу
Я падаю в прірву
За серцем простігся
Хвостик комети
Ламаючи гілля
Зникають планети
Ще жевріють в небі
Спалахи сонця
Що ж більше не треба
Душі охоронця
Лишилось лиш біле
На чорному фоні
І кров задубіла
Не рветься з полону
А день обдирає
Кору мого мозку
Весь світ помирає
Загроблений в дошку
А я вже не в змозі
Волати в пустелі
Займись на підлозі
Ватра до стелі
Хай збудиться погляд
Сліпого моління
Хай степлиться холод
Мого зубожіння
Бо злякана зграя
І думки розхожі
Раюю без Раю
Врятуй мене Боже…
22–24. XI. 1996 р.
Молитва
© Copyright: Роман Фещенко, 2011
Свидетельство о публикации №111021210814
Свидетельство о публикации №111021210814
Рецензии