Що з чого?
Із білих ниточок.
Бо кольорових тут нема
З холодних колючок...
Із сірих та холодних днів
Із завірюх, завій.
Та березень ось заяснів,
Веде рахунок свій.
Бо виплітає він весну
Із зелені і квіт.
Вплітає стрічечку рясну
У дивовижний світ.
А ще народжує пісні-
Усе навкруг співа.
Вплітає почуття ясні
Та інші ще дива.
А літо сплетене з тепла
Та з сонячних ниток.
Природа щедро всім дала
Солодких ягідок.
І річечка стрічає всіх,
Та ліс, зелений гай.
Буяє радість, лине сміх-
Ну що ж- відпочивай!
А осінь з золота сплели,
Із спокою і дум.
В вінок чарівний додали
Чарівну казку й сум.
До всіх нас осінь промовля,
Несе дарунок свій.
А з чого сплетена Земля?
З краси, з любові, з мрій...
Свидетельство о публикации №111021210575
Мишка 26.03.2011 18:03 Заявить о нарушении