Ти хитав головою: як хочеш, так розумій.
І не було жодних воєнних дій,
А я ладна була програти й гамбіт, і останню битву.
А чи досі нагадую тобі Маргариту?
Бо здається - розвіяло романтичний пил...
І скільки би тої кави не пив -
Не вгледіти спільної долі на дні філіжанки,
Й чимось більшим не стати, окрім колєжанки.
Ми однакові й дуже різні. Як вино і коньяк.
(Досить рідко, але то буває так:
Не зійшлися хіба що в поглядах на картини).
На згадку лишилась посмішка на світлині.
Може, деколи ще за столичкєм кав’ярні
Промайне моя тінь в японському віщуванні.
Закури і замов коньяку - проста річ.
Було наче сон – спливло наче сон. Добраніч.
Спогади
© Copyright: Екатерина Егоренкова, 2011
Свидетельство о публикации №111021109907
Свидетельство о публикации №111021109907
Рецензии