06.07.10
11:58
«А»:
Платинове сонце над горами,
Десь внизу в тумані є долина,
У долині хата, ота сама,
Що тривожить і чека віднині.
Грандіозність світу, велич часу,
І безкрайність круглої планети,
І грозові громові розкати,
І звичайні, про любов сонети.
Оксамитно задзюрчала пісня,
Шелестять у вухах тихі ноти.
Жайвір десь високо в небі висне,
І питає душу: Хто ти? Що ти?
Сум вечірньої задуми спочиває,
Дуб величний на сторожі краю.
Що людина хоче, то те має,
Я ж як Ангел-охоронець знаю.
Платинове сонце над горами. укр
© Copyright: Валюша Александрова, 2011
Свидетельство о публикации №111021107423
Свидетельство о публикации №111021107423
Рецензии
