Даремно холодна крига
стає на моєм шляху.
Попереду тільки інтрига,
та я безперервно йду.
Напевно, не досконалі
мій смак і мої вірші.
Та я не спиняюсь, йду далі.
Бо вабить мій поклик душі.
Куди я прямую?Навіщо?
Туди де себе знайду!
А ціль моя важче і вище.
Та я не спиняюсь, я йду.
Я знаю, і стежка, і шлях
Прямують до мрій, до зірок!
Бажання долають весь страх,
Зробити лише треба крок!
Даремно холодна крига
© Copyright: Лёля Шанталь, 2011
Свидетельство о публикации №111021106283
Свидетельство о публикации №111021106283
Рецензии