ВЕСНІЄ
Голуб п’є з калюжі небо.
Навкруги іще зима.
А на небі квітка Феба
капелюх уже зніма.
Цокотять по склу синички –
сповіщають у вікно,
що дівчата рукавички
познімали вже давно.
Вітерець вночі, буває,
надуває морозець.
Вдень під сонечком гуляє
звеселілий горобець.
Очі річенька спросонку
протирає на ходу.
І останню ополонку
б’є рибалка на льоду.
Хай хурделить наостанку,
та весніють так думки,
що ясніють спозаранку
і теплішають жінки.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
За вікном – весняні дзвони,
бо надворі капотить.
Чарівної примадонни
ми чекаємо щомить.
Веснiе
© Copyright: Юрий Ош, 2011
Свидетельство о публикации №111021110347
Свидетельство о публикации №111021110347
Рецензии
