Так, чуваче, ми з тобою одної крові.
Одного пилу доріг, однієї біди.
То ж тільки ми не в курсах, хто той Девід Боуі.
І як то можна пити із крану води.
Тільки ми розумієм, шо снікерс то не "канфєта".
Скільки ж дурощів може залізти до нашої голови!
А на наше з тобою "сама розумієш" я б наклала вето,
Та у книзі тоді пустуватиме місце одної глави.
Це усе, я тобі обіцяю мала, усього лише репетиція.
Нам попереду світить наш вічний вогонь (боже ж як поетично звучить!)
Ми ще станем з тобою в ряди опозиції.
Знаєш, кажуть, такими як ми той Дніпро весь кишить.
Значить, я оце тільки хотіла сказати, шо гарна ти дівка.
Тільки горе-дурна. Тож нічого. Тим всим я займусь.
І спасибі тобі за твої подаровані ретро-пластівки.
Шось з нас буде. Не знаю за що, та люблю я тебе чомусь
присвячено
© Copyright: Лисья Нора, 2011
Свидетельство о публикации №111021009450
Свидетельство о публикации №111021009450
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.