Iвана Купала
І розум обплітають квіти,
Там на малому острівку
Верба схилила свої віти.
Біля вогню там чудодійство,
Видіння дивнії і чари,
Там з магією нині рідство,
Блукають там лісні примари.
Цвіт папороті хтось шукає,
А дівчина кохання жде,
Ось так Купала ніч минає,
Ніч загадковості іде.
Лісний там дух казковий, пряний,
І водяниця там живе,
До нас у ніч цю диво гряне,
Багаття полум'яне зве.
Хтось відповідь собі шукає,
Про долю-доленьку життя,
І лиш світанок завершає
Дива купальськії буття.
Свидетельство о публикации №111021010906