В дворі, неначе погоріло,
Неначе смерчем пролетіло,
Баби психують і кричать
Надмуться, хоч ти сядь і плач.
Повиривали бур’яни,
Повитирали всі столи.
Повиганяли павуків і
Розігріли мужиків.
Асфальт помили, раз чи двічі,
Ледь не дійшло у них до січі.
"Доместос нада приміняти,"-
Щоб приміняти-то треба мати.
Ворота нада ще помити,
З дерев листочки потрусити,
Підмазати і тут і там.
Чого це, братці, тарарам.
Дочка вже скоро прїзжає!
І всих робота запрягає,
Потрібна, ну а може ні,
Чи скаже хтось оце мені.
Мораль:
То може ще посіять мак,
Чи з головою щось не так?
Дочка ж то їде не дивиться,
А до рідненьких притулиться.
Аврал
© Copyright: Анатолий Шмель, 2011
Свидетельство о публикации №111021010252
Свидетельство о публикации №111021010252
Рецензии