Летила думка аж до Бога
Вона високою була
І знала в небі жде підмога
А на землі живе журба.
А на землі в пітьмі блукають
Ті що у темряві живуть
Ті, що небесного не знають
В вічне життя віри не ймуть.
А як би знали, що прийде
І спросить час за всі посіви
Що кожного завжди найде
Оте на що потратив силу.
Як би від Бога розум брали
І вірою завжди жили
І Богу серце відкривали
Тоді б не падали в пітьмі
Братів своїх не убивали
Не сіяли того, що зле
Себе ганьбою б не вкривали
Віра була б понад усе
Тоді би на землі жили
Гармонія, любов і спокій
І не було б в серцях журби
Любові голос лиш високий.
Свидетельство о публикации №111020905568