ЧИ Ж ВИ Д ТИ?
Чиї ж ви діти, кобзаря Тараса?
Чи тих, хто таттю нападав на Січ?
Хто з вас молився під іконостасом,
Чи ваша мати тільки темна ніч?...
Чому не йдете ви до Божого порогу,
А все уперлися в заморськії байки?
І хто в дитинстві вас збирав в дорогу,
Ви діти наші, чи ви байстрюки?
Чому ж тоді ви стали наче мара?
Немає місця подвигу в житті?
Ви кипите, як водяная пара
І свистите, як чайник на плиті.
Повага ваша де до немічних і бідних?
Тварина стала вам дорожча за людей.
Уже хазари стали вам за рідних
І брата замінив вам іудей.
То ж кайтеся і плачте на колінах,
І Господа просіть, щоб вас простив,
І, в закривавлених душевних стінах,
Повітря словом Божим оросив.
26.01.07р.
Свидетельство о публикации №111020904606