ЧИ Ж ВИ Д ТИ?

           ЧИЇ Ж ВИ ДІТИ?

Чиї ж ви діти, кобзаря Тараса?
Чи тих, хто таттю нападав на Січ?
Хто з вас молився під іконостасом,
Чи ваша мати тільки темна ніч?...

Чому не йдете ви до Божого порогу,
А все уперлися в заморськії байки?
І хто в дитинстві вас збирав в дорогу,
Ви діти наші, чи ви байстрюки?

Чому ж тоді ви стали наче мара?
Немає місця подвигу в житті?
Ви кипите, як водяная пара
І свистите, як чайник на плиті.

Повага ваша де до немічних і бідних?
Тварина стала вам дорожча за людей.
Уже хазари стали вам за рідних
І брата замінив вам іудей.

То ж кайтеся і плачте на колінах,
І Господа просіть, щоб вас простив,
І, в закривавлених душевних стінах,
Повітря словом Божим оросив. 



                26.01.07р.


Рецензии