ДУША
Нема підґрунтя для вірша,
Чи може, щось в природі стало,
Бо надривається душа,
Усе їй мало, мало, мало.
Багато про село пишу,
А іноді пишу про місто.
Неначе трави я кошу,
Чи на столі вминаю тісто.
Нема підґрунтя для віршів,
Бо то, мабуть, душа стомилась.
Та, що ж їй треба тій душі,
Чому додолу похилилась.
Нещасна душенька моя,
Чому ти все літаєш долу.
Не вознесусь без тебе я,
Уверх, до Божого престолу.
Туди, туди на Страшний Суд,
Де хто праворуч, хто ліворуч.
І де нема земних іуд,
Лиш тільки б ангел був мій поруч..
28.01.09 р.
ДУША
© Copyright: Сергей Кононенко, 2011
Свидетельство о публикации №111020904560
Свидетельство о публикации №111020904560
Рецензии