«ГРОШОВИТА» НАЙМИЧКА
Я чув, що гроші, то є сила.
З грошима й наймичка щаслива.
Відразу панночку вдає
І до багатих заграє,
Як тая киця нерозумна,
Після зими гладка і шумна,
Та вкрай ошукана котами,
Як наша наймичка панами.
Тепер лиш тільки плаче й мліє,
І грошеня уже не гріє.
Охопить холодом її,
Як, того човна на мілі.
Занурить в воду в синє море,
І наймичку спіткає горе.
Бо грошенята, то є сміх.
Й без них і з ними буде гріх,
Якщо чужим життям живеш,
Тоді вже лиха не минеш.
І будуть посміхатись люди,
І щастя у житті не буде.
Бо зустрічають по одежі,
Коли нема лукавству межі.
Всі знають істину одну,
Що проводжають по уму…
15.03.2008р.
Грошовита наймичка
© Copyright: Сергей Кононенко, 2011
Свидетельство о публикации №111020804305
Свидетельство о публикации №111020804305
Рецензии