Бабин склероз

      БАБИН СКЛЕРОЗ

Молилася баба до неба:
- Коли ж ти мене забереш?
          Вже з Господом бути потреба,
          А тут все живеш і живеш.

Пройшло, може зо дві неділі,
Забулася баба слова.
Годує курчат на подвір’ї,
Забита украй голова.

Коли розтуляються хмари.
Стара замітає порога.
Аж, очі не вилізли мало,
Бабуся угледіла Бога:

- Збирайся, та тільки швиденько, -
Говорить Господь до старої:
- Почув я, молилась гарненько,
          Тобі вже готові покої.

Украй похололи коліна,
І руки тремтять у старої.
Від страху вирівнює спину:
- То, Ви, пробачайте, за мною?

          Так то я... не те щось бовтнула.
Промовила баба Параска:
- То, Ви, підкажіть, бо забула,
          Коли в цьому році в нас Пасха...


                18.01.06р.


Рецензии