Дивний сон

   ДИВНИЙ СОН

                Спиться – до й сниться
                А встав – до їсти хочеться…
               
                Кононенко Микола Федорович

Як наснилося мені,
Мало я не впав з дивана –
Наче наші футболісти
Виграли в «Мілана».

Вже і кубок підняли
Вгору, усі сміються.
На трибунах депутати
За мандати б’ються…

«Тихше!» - їм суддя кричить,
Бо лишимо призу;
І опуститься «Динамо»
Зверху і до низу.

Полякалися обранці,
Ну, то що робити?!
Треба, значить, терміново
Суддю підкупити.

Тут засідання іде -
Це така робота.
А суддя бере свисток,
Притуля до рота

Та як свисне у свисток,
Як у мікрофона,
То на дереві знеслась
Не одна ворона.

Зразу підкуп відмінили,
Певне побоялись.
З переляку на трибунах
Всі порозпускались.

«Нам футбол наш цікавіше,
Чим якісь мандати.
Будем всі ми футболісти,
А не депутати.
Шанувати будуть люди
Нас за перемоги.
І уже нам у Європу
Відкриті дороги».
Ударили по рукам,
Зразу помінялись,
Тільки діти на трибунах,
Чогось, засміялись;

А дорослі не сміються,
Ніхто і не спорить,
То ж устами дитинчати
Істина глаголить.

Бо як будуть депутати
Пакувать м’ячі й валізи,
То опиниться «Динамо»,
Десь, у третій лізі…


                3.01.2008 р.