Хвальковита свиня

        ХВАЛЬКОВИТА СВИНЯ

Хвалиться Свиня, що багна не їла,
Що лежать і спать, то  велике діло.

«Я така гладка, як в воді колода,
Хоч і не прудка, та сального роду».

Хвалиться Свиня:  «Я така гарненька.
Їм все навмання і люблю смачненьке.

Колись я була милим Поросятком,
Пила молоко, як руде Телятко.

Та Теля давно вже живе на паші,
А я все лежу і чекаю каші.

Вік не проживеш на траві й водиці –
Це таке меню свиням не годиться.

Знаєш, як мене наш хазяїн любить?
Чеше мені спину, як дитя голубить.

Стали ми із ним не розлий друзяки,
Це не те, що ви – польові мордяки.

Я гадаю так, скоро вже Покрова,
І хазяїн мій нарубає дрова,

Та затопить піч, буде всім тепленько,
І мене позве – льоху молоденьку.

Буде сніг кружлять, віхола гуляти,
Біля печі я буду тихо спати»...

Так осіннім днем всім Свиня казала,
Дута та товста – нагуляла сала.

Тільки но Свині більше не живеться,
Бо на Бесарабці сало продається...
...........................................................
А мораль така – не хвалися дуже,
І тоді вже ти будеш цілий, друже...

                11.02.05р.