СВІТАНОК
Перед світанком знов
Півні загомоніли,
І десь далеко в лісі
Ще чути солов’я.
Ще спить село:
Із вечора змарніли
Ті люди, що з полів –
Їм знову у поля.
Вже трактори умилися
Ранковою росою,
І коник десь стрекоче
Поряд у траві.
Йде за водою дівчина
З русявою косою,
Вона сміється,
І радіють оченята молоді.
Хіба вона не стомлена,
Хіба не хоче спати?
А посмішка ласкава,
Наче сонце в небесах.
Хай трішки ще посплять
І батько, й мати:
Стомилися вони
І вдома, й на полях.
Ось виглянуло сонце,
Всіх разом зігріло,
І всі птахи його зустріли
Співом золотим.
Встає село,
І знов півні загомоніли –
Усе мені тут бачиться святим!
Жовтень 1995р.
Св танок
© Copyright: Сергей Кононенко, 2011
Свидетельство о публикации №111020804005
Свидетельство о публикации №111020804005
Рецензии