Нiч кохання

Ніч сипала зірки - цвіло небесне сито,
І тиші оксамит гойдав і огортав.
Нас виморила ніч, нестримна і несита,
В обіймах палахких поміж холодних трав.

Десь ласку схриплих слів розкочували роси,
І ніжність протекла надією у сон.
Із наших уст пили духмяність абрикоси,
І гупали серця шалено в унісон.

А жар горів, горів! Не перетлів на попіл,
Хоч вистигала ніч, зрідніла і п'янка.
Чинили сліпо ми розлукам першим опір -
Любов тримала нас, жагуча і стрімка...


Рецензии
Боже мій! Надзвичайно гарно!
Вірші українською - моя слабкість!
Нажаль я не вивчала українську у школі, але вона у мене, напевно, десь всередині. У самісінькій глибині.
Дуже дякую Вам за ці вірші!
Буду Вашим постійним чітачем! З Вашого дозволу :)

Хай щастить!

Оксана Стомина   11.02.2011 11:34     Заявить о нарушении
Оксаночко, вельми вдячний, що Ви відгукнулись. Бо серед багатьох і багатьох на "Стихире" зовсім небагато носіїв справжньої поезії. А Ви - справжня! Бо відразу включив Вас до "Обраних", із задоволенням читаю і читатиму Ваші твори.
Вдячний за щирі і добрі слова, за Олександра Пономарьова, якого теж дуже люблю, і пісню,яку теж люблю співати.
Ви мене сьогодні надзвичайно порадували і я вельми втішений цим. Спасибі Вам.
Творчих удач!
Ваш читач Вячеслав Романовський.

Вячеслав Романовський   11.02.2011 12:11   Заявить о нарушении