Колючий г сть

          КОЛЮЧИЙ ГІСТЬ

Це трапилось у лісі. Дощ-мастак
Все роздавав вологу до живого.
Я розкажу вам, як один Їжак
Попав неждано в гості до Косого.

В норі у Зайця суша – добрий знак.
На дворі дощ, немов з відра, вливає.
Їжак бродив по лісі – одинак.
Всі знали, в нього ніроньки немає.

Постукав він до Зайця і сказав:
«Позволь мені, хоч носик осушити».
Тоді ще Зайчик сіренький не знав,
Про те, що зможе хтось його здурити.

Просунув голову «колючий колобок».
Зайчисько чемний каже, щоб залазив.
«Я тільки осушу мокренький бок,
Та й далі побреду собі одразу.

Дозволь, ще й задні лапки осушить».
Ну, що робити, треба – просувайся;
А нірка вже малесенька тріщить.
Де цей Їжак на голову узявся.

«Дозволь, ще осушити куций хвіст,
Бо мокрий хвостик дуже заважає».
Їжак у нірку весь уже заліз,
І, що не має місця – не зважає.

А далі, пнув він Зайчика бочком,
І мокне Заєць – дощик не вщухає.
Ошуканий колючим Їжачком,
Не знав, що в Їжаків хвоста не має.
……………………………………..

Допомагати людям – радість є така,
Остерігайтесь, тільки Їжака…

        13.12.07 р. (Апостола Андрія Первозванного).

            ( з повчань старця Паїсія Святогорця).