Ем грантам
Вітри, вітри подуйте з України,
Де я не був уже дванадцять літ.
Де «Пісня лісова» до мене лине,
І школярі читають «Заповіт».
Де із джерел біжить свята водиця,
Що омиває душі і тіла,
Де у полях працюють робітниці,
А в селах віє аура тепла.
Вітри, вітри подуйте з України
І принесіть вишневий білий цвіт,
Щоб я послухав пісню солов’їну
І проспівав на цілий Божий світ.
Вітри, вітри подуйте з України
І розкажіть, як там старий Дніпро,
Як там гаї і звірі, і рослини,
Чи чути шелест лісових дібров.
Засумував я по твоїй природі,
Так хочеться поплавати в човні,
Так хочеться погарбатись в городі
І журавлів побачить вдалині.
Я у вісні цілую землю рідну
І обіймаю в небі хмари білі,
Та Господа молю, щоб бути гідним,
Мені ще побувати в Україні.
10.05.07р.
Свидетельство о публикации №111020707931