ТОБІ
моїй дружині присвячується
Тобі природу літа я дарую,
Тебе я обіймаю і цілую.
Дарую зорі тихі та далекі,
Дарую небо, де летять лелеки.
Тобі я ласку слова промовляю
І знов цілую, знову обіймаю.
Тобі шепочу я про літо тепле,
Яке мандрує лісом, полем, степом.
Летять птахи у нас над головою,
І так щасливий я, бо я з тобою,
І знов шепочу, але вже про осінь,
Що людям чарівні дари приносить.
З тобою нерозлучні ми навіки,
Люблю тебе, і не заради втіхи.
На цьому світі я живу тобою
І в щастя я пірнаю з головою.
Пливу я в щасті, мов човном по ріках,
Люблю тебе, і не заради втіхи.
Вересень 1995р.
ТОБ
© Copyright: Сергей Кононенко, 2011
Свидетельство о публикации №111020707901
Свидетельство о публикации №111020707901
Рецензии