Корол вство спить
Королівство спить, дрімає королева,
І король завзято й голосно хропить.
Світяться зірки у сузір’ї Лева,
Королівство спить, королівство спить.
Пам’ятаю дні юні та веселі
І від згадки тої в серці щось тремтить.
Мовчки я іду, вглядаюсь в оселі
Королівство спить, королівство спить.
Не збагну ніяк, чому ж ти заснуло.
Наче відьма злая дала сон-траву.
Раути, бали все уже минуло,
Королівство миле впало у сонву.
І в спекотні дні, і в вечірню тишу
Я кидаю погляд в голубу блакить.
І кричу у вись, я тебе не лишу.
Королівство спить, королівство спить.
Може вдарить жваво в дзвони благовістом,
Чи почують люди заспані украй.
Чи хай лине пісня в нас над королівством.
Нумо, прокидайся мій родимий край.
Де глибокі ріки, де поля зелені,
Поросла земелька хижим бур’яном.
Де ліси дрімучі – ви ж живі легені.
Вкрилася природа тихим мирним сном.
Та настане день, сонечко засяє,
І розтануть темні хмари грозові;
А над королівством пісня залунає, -
Буде наяву це, а не у вісні…
21.07.2008 р.
Свидетельство о публикации №111020707892