втрачене

чого не згадаю,того й не забуду
за чим не сумую,за тим і не буду
чого не було - то тому і не жити,
що навіки спить,того не розбудити.

Воно, чи вони не прийдуть і пізніш
так само,як сонце не прийде у ніч.
бо час не дозволить зурстрітися нам,
як пропасть бездонна сусіднім світам.

чим більшає відстань,тим меншаю я
минула стабільність скляного життя
і тягнеться стрічка все далі в роки
прозрим туманом з чиєїсь руки.

і обриси в дзеркалі часу прості
обличчя і очі - пусті-перпусті.
на сірому фоні бездомні думки,
яскраві ілюзії, тихі рядки.

і простір безмежний в моїй голові
мов замкнута клітка.нікого у ній.
нема і не буде.хоч інколи там
співаю фальшивії оди сльозам.

куди все поділось? я звідки прийшла?
з дитинства, чи з царства, де снами жила?
та й сни вже не сняться оті, як колись..
то може мені на це хтось одповість??....

о,тиша!ти давня знайома моя,
ти - в тихих ночах, де губилася я
одна ти зі мню завжди говорила
єдину без слів мене всю розуміла...

де ти,там і думка, туманна й чужа..
але ж, пам"ятаєш, сміялась душа
над тим, чим тепер підкоряєш сльозу
скупу і маленьку, душевну росу.

навіщо? щоб далі не втратити все?
щоб там, де пустоти, зродилося Це?
та я і сама ще не знаю коли
з"єднаюсь ізнов із тіма,що були...

а може ніколи?бо час то є час,
його творим ми, а не він вторить нас.
нехай собі винесу вирок самій..
ти ж, певно і винна у долі такій!

зі мною не згодна??не віриш чомусь?
вину переклала на плечі комусь,
і рада сидати, ридати в кутку,
пускаючи обіч життєву ріку...

жорстоко і чесно, правдиво і вільно...
скажу собі вирок той тихо,повільно
досадно стає. що ж отак і бува
чекаєш чудес, а життя проплива.

і хочеться вискочить, крикунть у світ
"чого ти чекаєш у тисячах літ?!?!?"
чому те єдине живе,що в мені,
бодай не насниться в маленькому сні?..

всі кажуть,що я так багато прошу.
чи і правда? тоді я тебе запрошу,
моя Аріадно,і, можна, спитаю?
навіщо у світі цьому проживаю?

чог ж ти мовчиш?..ну, то йди собі, йди...
а я подивлюсь тобі в спину,туди...
мелодія плачу чийогось лунає
хотіла б у ньому впізнати себе..не впізнаю.