Передчуття осiннiх холодiв

"Передчуття осінніх холодів Здавались невіддільними від неї…"
                донна Анна.

У довгих віях заховався сум.
В куточках вуст - стара образа…
Коли в кав’ярні вперше її стрів здалась знайомою.
Облич стоси перебирав та тасував стару колоду.
Але ні імені, ні місця не знаходив.
Пив довго каву, запивав вином червоним.
В той вечір бренді не пилося...

Коли хтось поряд запалив сигару і дим солодкий, заборонений
мене ефірним пледом огорнув,
 десь в глибині єства
почув знайомий голос:

«Ми бачились давно, колись, не тут, не в цьому світі…
То ж заховай ці ловчі сіті та в замок рідний повернись…
Не ти цю птаху вполював, мій Лицарю, на королівських ловах»…

Чию розмову я підслухав?
Чиї такі бездонні сині очі ласкавили мене з тамтого столика у тьмяній залі?
О скільки часу змарнував, шукаючи Її.
Вона сама прийшла...
І вкотре зникла.
Прийшла і зникла. Та лишилася надія.
Ми знову бачились.
І то вже достеменно, в цьому світі...

--------------------

02.08.2007 19:23 - 06.02.2011 20:53

© Святослав Синявський