Позлітались її соколята,
Посідали за довгим столом
У садку,що зацвів біля хати.
В тім садку,що садили разом.
Деревця ті були,ніби лози,
Доглядала,немов діточок.
Щоб не бачив ніхто її сльози
Проливать їх ходила в садок...
Пишні яблуні,груші та вишні
Буйним цвітом цвіли у дворі.
Соколята в садок її вийшли,
На руках у них - діти малі.
Сива ненька стоїть на порозі,
Свіжим хлібом запахло кругом...
І від радощів котяться сльози --
Вже й онуки сидять за столом...
Позлiтались ii соколята
© Copyright: Валентина Кателян, 2011
Свидетельство о публикации №111020500929
Свидетельство о публикации №111020500929
Рецензии