Ігорю Жуку
– Адаме, слухай, знов марудиш світом.
Ребро вціліло і завжди з тобою.
Тепер ось знову – з примхою якою?
Суцільний рай тут, безкінечне літо.
Із глини ту – чому згадав привітно?
Вже не здається грубою і злою?
Жарка, п’янка, із шиєю тонкою...
Просяяло чоло і так розквітло...
– Для чого, Єво, яблуко оте?
Росло собі і далі хай росте,
Не слухала б ти, краще, того змія.
Застрягло в горлі – далі не пішло...
Яке добро те і яке те зло?
Збагнула щось? А я не розумію...
2005
Адаме, слухай...
© Copyright: Надя Чорноморець, 2011
Свидетельство о публикации №111020506082
Свидетельство о публикации №111020506082
Рецензии
Дуже гарно й дуже вправно. І думка цікава наостанку. Все змішалося в нашому всесвітньому домі.
Из Первых Лагерей 28.06.2011 16:00 • Заявить о нарушении
Из Первых Лагерей 28.06.2011 16:00 • Заявить о нарушении
Дякую, це у мене була типу відповідь Ігорю Жуку на його Адама і Єву...
http://www.pisni.org.ua/songs/887103.html
Щасти Вам!
Надя Чорноморець 29.06.2011 10:58 Заявить о нарушении
http://www.pisni.org.ua/songs/887103.html
Щасти Вам!
Надя Чорноморець 29.06.2011 10:58 Заявить о нарушении