Щодня стоїш біля вікна,
Вдивляєшся у даль,
На вигляд ніби й не сумна,
Лише в очах печаль.
Малюєш хатку кожен раз,
Якої не існує:
Тут будуть жити татко й мама –
Дитя собі планує.
Дерева там стрункі ростуть,
А ще багато сонця,
Високі квіточки ростуть
І дивляться в віконця.
Навколо хати – ні душі,
Там тиша лиш панує.
Малюєш щастя, доню, ти,
Якого не існує.
Донечкин малюнок
© Copyright: Валентина Кателян, 2011
Свидетельство о публикации №111020502543
Свидетельство о публикации №111020502543
Рецензии